Світлана Няньо – Посмішка Трансільванії, 1994
Оригінальний саундтрек до вистави танцювального театру
Номер в каталозі: Shukai 8
Формат: тираж у 500 примірників
Запланована дата релізу репресу: 15.09.2023
Очікується в Україні — 15.09.2023
Мастеринг: Міхаель Шпрінгер
Продюсування та компіляція: Дмитро Ніколаєнко, Дмитро Пруткін та Саша Цапенко
Текст: Влад Яковлєв
Графічний дизайн (DN)
Сценічне фото Світлани – Крістіане Бовінкельманн
Фотографії танцювальної групи Пентамонія від Олаф Фаустман
Особлива подяка Майклу Спрінгеру (phantonstudio) і Гвідо Ерфену
© ℗ Shukai / Світлана Ньаньо 2023
Світлана Охріменко (творчій псевдонім Світлана Няньо) – українська співачка, відома як учасниця гурту «Цукор – Біла Смерть», роки активності якого припадають на кінець 1980-х – початок 90-х та одна з представників незалежної музичної сцени Києва. Вона неодноразово записувалася та виступала в колаборації з іншими музикантами, такими як Олександр Юрченко, гуртами Ivanov Down, GeeNerve & Taran, Blemish. Світлана і сьогодні виступає та публікує нові записи.
Transilvania Smile – одна з перших робіт сольних робіт, зафіксована у 1994 році. У цей час Світлана неодноразово відвідувала Німеччину, де мала досвід гри у парках та на вулиці, а також контактувала з багатьма музикантами та артистами. Особливо продуктивною була її співпраця з міжнародним хореографічним гуртом Pentamonia, що базувався у Кельні та складався з декількох дівчат які виступали у театрах, брали участь у різноманітних виставах, займалися музикою і т.д. Вони познайомилися ще у 1990 році, під час спільних виступів з «Цукор – Біла Смерть». Після цього, вони листувалися, в процесі чого виникла ідея зробити щось разом. Світлана відвідала декілька їхніх вистав, що надихнуло її на написання музики для нового перформансу, а учасниці гурту посприяли тому, щоб реалізувати творчі задуми. Згодом, вони почали проводити спільні репетиції.
Назву Transilvania Smile вигадали учасниці проекту, що символізувало цвіль на дзеркалі, де може відобразитись вампір, що посміхається. Проте, незадовго до прем’єри вони змінили її на Firefox, оскільки учасниці активно використовували кишенькові ліхтарики та гру світла та тіней у сценографії.
Вперше перформанс був представлений у місцевому театрі Urania, який до цього був галереєю. Хореографію ставила Ізабель Бартеншейн. Під час виступу Світлана грала, співала та імпровізувала. За її словами – це був чудовий досвід як для неї, так і для гурту. Також, вони представили програму у Аахені.
Згодом, Міхаель Шпрінгер запропонував Світлані зафіксувати цей матеріал у своїй студії “Phantom”. Вони вже працювали разом до цього та записували музику. Міхаель також цікавився українською незалежною сценою і брав участь у створенні декількох компіляцій, які представляли київські та харківські гурти. Світлана грала у студії на фортепіано і фісгармонії, а також співала. Після запису матеріал так і не був виданий повністю. Дві композиції з‘явилася на касетній збірці Сховайся у 1995 році, деякі речі були перезаписані для роботи Китиці у 1999, проте довгий час повний варіант цього запису залишився практично невідомим слухачам та зберігався у архівах Світлани та Міхаеля.
Це одна з найбільш камерних та проникливих робіт Світлани Няньо 90-х років, з якою тепер можна познайомитися в оригінальному вигляді та звучанні.